History of Foreign Philosophy

Спираючись на розробки теоретиків  інформаційного суспільства (Д.Белл,
Е.Тоффлер, П.Хіманен), ав­тор досліджує проблему пошуку нової освітньої парадигми. Суспільство інформаційної доби вимагає людей нової формації, здатних діяти креативно в умовах різноманітності, в ситуаціях, що постій­но змінюються. Задля підготовки потрібно змінити не тільки формальні умови (як-то розвиток системи університетів), але й перебудувати систему освіти змістовно. Швидкоплинність змін у лоні зростаючого різноманіття потребує постійного оновлювання знань і системи навчання. Яким чином навчити сту­дентів постійно навчатися? Як потрібно перебудувати частину навчання або "прихований навчальний курс",? Як допомогти
розвинути спроможність адекватно, тобто креативно та інноваційно, реагувати на виклики епохи змін. Автор окреслює простір пошуку відповідей на ці запитання, залучаючи поняття «дух інформаціоналізму», "інформаційно-технологічна парадигма",  «хакерівська культура», «хакерівська етика», «ідеологія свободи» тощо.

Reprinted by permission of Open Court Publishing Company, a division of
Carus Publishing Company, Chicago, IL, from Sartre’s two ethics: from
authenticity to integral humanity by Anderson, Thomas C., copyright © 1993
by Open Court Publishing Company.
Переклад з англ. В.В.Ляха.

The article is focused at the sociocultural values transformation,
which has enabled the transition into the new social and economic order
that follows industrial society and is associated with the development of
IT revolution. Herewith both relevant changes in material and technical
sphere and availability of social and cultural values preconditions are
important as for possibility of information society development. It is
stated that capitalistic process starting with its primary stage and up to
its monopolistic «common wellness state» was introducing the evolution
of values, the latter being the cause for the development. On the contrary, during the transition period towards information society, the axiological sphere was overwhelmed with more radical shift in value orientations as well as with forming the specific «information society spirit».
Key words: sociocultural values, information society, man,
freedom, self-realization, society of consumption, social character.

У статті досліджується та зміна соціокультурних цінностей,
яка уможливила перехід до нового соціально-економічного порядку, що приходить на зміну індустріальному суспільству і пов’язаний з розгортанням інформаційно-технологічної революції. При цьому важливе значення мають як відповідні зрушення в матеріально-технологічній сфері, так і наявність соціокультурних ціннісних передумов, що мали б сприяти становленню інформаційного суспільства. Зазначається, що в процесі розвитку капіталізму від первісної його стадії до монополістичної і до «держави загального благоденства» відбувалася еволюція комплексу цінностей, які відповідали цьому розвитку. Проте в період переходу до інформаційного суспільства в ціннісній сфері має місце більш радикальний поворот у ціннісних орієнтаціях, що й зумовило можливість формування специфічного «духу інформаційного суспільства».
Ключові слова: соціокультурні цінності, інформаційне суспіль-
ство, людина, свобода, самореалізація, суспільство споживання,
соціальний характер.

У статті показана еволюція поглядів філософів на проблему раціональності, зокрема, перехід від
субстанціалістських передумов розумності до процедурного типу розуму.
ДИСКУРСЫ РАЦИОНАЛЬНОСТИ В ПОСТМОДЕРНОЙ ПЕРСПЕКТИВЕ
В статье показана эволюция взглядов философов на проблему рациональности, в частности, переход от субстанциалистских
предпосылок разумности к процедурному типу разума.
V. Lyakh
THE DISCOURSE OF RATIONALITY FROM POSTMODERN PROSPECT
In the article the evolution of looks of philosophers is expose on the problem of rationality

Т. Андерсон - ДВІ ЕТИКИ САРТРА: ВІД АВТЕНТИЧНОСТІ ДО ІНТЕГРАЛЬНОГО ГУМАНІЗМУ - Розділ 8  "ДРУГА ЕТИКА. Продовження: Після Римської лекції"
Reprinted by permission of Open Court Publishing Company, a division of Carus Publishing Company, Chicago, IL, from Sartre’s two ethics: from authenticity to integral humanity by Anderson, Thomas C., copyright © 1993 by Open Court Publishing Company. Переклад з англ. В.В.Ляха.

В статті досліджується проблема пошуку чинників, які впливають як на розвиток суспільства взагалі, і особливо в процесі його переходу від стану модерну до постмодерну. Проводячи порівняння з тим процесом, який відбувся при переході від аграрного суспільства до індустріального та від «природної держави» до «штучної», вказується на сукупність чинників,
які можуть впливати на розвиток економіки та сприяти добробуту в якомусь конкретному суспільстві («порядок відкритого доступу», наявність організацій, інститутів, певних чеснот, переконань, системи норм/цінностей тощо). Хоча в цьому процесі беруть участь різні чинники і спрацьовує їх певна конфігурація, загалом можна визначити деякі орієнтири, що дозволяють побудувати певну стратегію щодо бажаних змін у тому чи іншому суспільстві. Обґрунтовується теза, що сучасний соціальний розвиток пов'язаний одночасно як з орієнтацією на новітні інформаційно-комунікативні технології, так і з удосконаленням людського капіталу та інститутів, що забезпечують його розвиток.
Ключові слова: ситуація постмодерну, суспільство, соціальний розвиток,  модернізація, постмодернізація, цінності, переконання.

Лях В.В. Изменение паттернов ценностей в контексте перехода от
модерна к постмодерну. В статье исследуется проблема поиска факторов, которые воздействуют на развитие общества вообще, и особенно в процессе его перехода от состояния модерна к постмодерну. Проводя сравнение с тем процессом, который имел место при переходе от аграрного общества к индустриальному
и от «естественного государства» к «искусственному», указывается
на совокупность факторов, которые могут влиять на развитие
экономики и содействовать благосостоянию в данном обществе («порядок открытого доступа», наличие организаций, институтов, определенных убеждений, системы норм/ценностей и т.д.). Хотя в этом процессе принимают участие различные факторы и срабатывает их определенная конфигурация, в целом можно определить некоторые ориентиры, которые позволяют построить определенную стратегию относительно желательных изменений в том или ином обществе. Обосновывается тезис, что современное социальное развитие увязано одновременно как с ориентацией
на новейшие информационно-коммуникативные технологии, так и с усовершенствованием человеческого капитала и институтов, обеспечивающих его развитие.
Ключевые слова: ситуация постмодерна, общество, социальное развитие, модернизация, постмодернизация, ценности, убеждения.

Lyakh V.V. Values Patterns Shift in the Context of Transition from
Modern to Postmodern Situations
In the article there is investigated the problem of defining the factors having impact on the society in the whole and particularly during the process of its transition from modern to postmodern situation. Through comparison with the process having taken place during the transition from a rural to industrial society, as well as from a natural state to artificial one, there is considered the set of factors influencing economics growth and promoting well-being in the society
(open access order, actual organizations, institutions, particular beliefs, systems of norms and values). While the process mentioned involves different factors and their mode makes them viable, in general, there can be outlined the points leading in a society to a certain strategy aimed at the changes being sought for. There are also suggested the grounds for the thesis that modern social development is simultaneously connected both with the state-of-art information and communication technologies and with improvement of the human capital asset and the institutions providing its further development. Key words: postmodern situation, society, social development, modernization, postmodernization, values, beliefs.

Т. Андерсон - ДВІ ЕТИКИ САРТРА: ВІД АВТЕНТИЧНОСТІ ДО ІНТЕГРАЛЬНОГО ГУМАНІЗМУ - Розділ 9 "ДРУГА ЕТИКА Порівняння двох етик Сартра"
Reprinted by permission of Open Court Publishing Company, a division of Carus Publishing Company, Chicago, IL, from Sartre’s two ethics: from authenticity to integral humanity by Anderson, Thomas C., copyright © 1993 by Open Court Publishing Company. Переклад з англ. В.В.Ляха.

Тезисы доклада на конференции "Philosophy: the new Generation", НАУКМА, КИЕВ, март 2016.
Philosophy as a "life praxis", as a "art of midwifery", as a "love of wisdom", as "taking care of one's self," as a "spiritual exercise" - all this characterizes Socratic understanding of philosophy as "the art of life". Unity of the way of life and way of thinking, of feelings and thoughts, words and deeds - this is what distinguishes the praxis of Socrates and other Greek philosophers (Cynics, Stoics, Epicureans, Neoplatonists). And that  tradition has been lost in theoretical Modern  philosophy.
Existentialism, born during the First World War - as a response to the crisis of Modern classical philosophy - returns to the unity of life and thought. Existential philosopher seeks to realize this unity in his own personality and destiny. not accidentally  one of the first existential philosophers, Gabriel Marcel called his philosophy "neosocratism". "The way you  think - the way you  live" - ​​such is the credo of the existential philosopher.

Философия как «жизненный праксис», как «повивальное искусство», как «любовь к мудрости», как «забота о себе», как «духовное упражнение» - весь этот ряд характеризует сократическое понимание философии как «искусства жизни». Единство образа жизни и образа мысли, чувства и мысли, слова и дела – вот что отличает праксис Сократа и др. древнегреческих философов (киников, соиков, эпикурейцев, неоплатоников) и традиция чего утрачивается в теоретической философии Нового времени.
Экзистенциализм, родившийся во время Первой мировой войны - как ответ на кризис  Нововременной классической философии - вновь возвращается к единству жизни и мысли. Экзистенциально филосовствующий стремится воплотить это единство в своей личности и судьбе. Неспроста один из первых экзистенциальных философов Габриэль Марсель называл свою философию неоскоратизмом.  «Как мыслишь – так и живи!» - таково кредо экзистенциального философа.

В докладе дается краткий исторический обзор школы Бергсона, ставшей, наряду со школой Гуссерля, истоком экзистенциальной философии.

В тезах розглядається бергсоніанська традиція екзистенціальної філосо-
фії, що представлена Г. Марселем та Е. Мінковським. Автор відокремлює цю
традицію від гуссерліансько-орієнтованого екзистенціалізму Ж.П. Сартра, С.
де Бувуар та М. Мерло-Понті. Також обґрунтовується наявність бергсоніансь-
кої школи філософування.
Ключові слова: екзистенційна традиція, гуссерліанська феноменологія,
бергсоніанська феноменологія, життєвий час, онтологія.

In the article the author presents Bergsonian tradition of existential philosophy,
as it was developed by G. Marcel and E. Minkowski. Author distinguishes it from
Husserlian tradition of existential philosophy, developed by J.P. Sartre, S. de Beauvoir
and M. Merleau-Ponty. Also the main representatives of Bergsonian school are shown.
Key words: existential tradition, Husserlian phenomenology, Bergsonian phenomenology,
lived time, ontology.